MCLXXXIX. Рідне місто

Ostatnimi czasy sporo słuchałem piosenek ukraińskich i rosyjskich. Zarówno związanych z obecnymi wydarzeniami na Ukrainie, jak i innymi. We wschodnio słowiańskich językach jest piękno muzyki, którego nie ma w twardości jakichkolwiek języków germańskich których wszystkich zupełnie nie trawię. 

У солодких росах ранок прокидається,
І краса, і велич - це моя земля.
Я ж у рідне місто завжди повертаюся,
Тут моє коріння і душа моя,
Тут моє коріння і душа моя...

Приспів:
Звідусіль несу я любов,
В рідний край, у місто моє.
Звідусіль вертаюся знов,
Лиш туди, де все для серця дороге
Заплету в ранкову росу
Всю любов, що плекала завжди
Все тепло у долонях несу
Й на крилах поспішаю сюди

Вулиці стрічають з тисячі доріг,
Тополиним цвітом стеляться під ноги.
Я не забуваю рідний свій поріг,
Бо лише сюди ведуть усі дороги,
Бо лише сюди ведуть усі дороги...